Навколо ниць. Безумні і блаженні

      Вдихали ніжний тіла аромат.

      Як їх точили ревнощі щоденні,

      Торкнутись сукні – шикувались в ряд.

      Вклонялись Астіс більше, ніж Ізіді,

      Всі збочення, які існують в світі,

      Кібелли і Ашери насолоди

      Пізнали із царицею жерці

      І не бажали вище нагороди,

      Ніж мить її долоні на щоці.

      Весь час була цариця Астіс з ними…

      Чутки ходили злі в Єрусалимі.

      В яких місцях цариця не з’являлась,

      Батьки повсюдно від її очей

      Дітей ховали і самі ховались —

      Біда тому, хто вчасно не втече.

      Ім’я її боялись вимовляти,

      Але вона уміла своє взяти.

      І кожен, хто втрапляв під її владу,

      Забути ласку Астіс вже не міг

      Й царицею оволодіння ради

      Готовий був іти на всякий гріх…

      Повільно колихалось опахáло.

      В закритім храмі спека не спадала.

      У захваті царицю споглядали

      Жерці. Вона ж дивилась на вівтар.

      Кастратів Астіс мов не помічала,

      Її з’їдала лиш одна мета.

      Її відторгнуті душа і тіло

      Одного лиш любили і хотіли.

      Шукала погляду, чекала слова,

      Їй навіть часто снився дотик рук

      Царя Ізраїлю. Вона готова

      Терпіти череду нестерпних мук,

      Щоб Соломону в очі зазирнути,

      Любов палку колишню повернути…

      Та як порочна Астіс не старалась,

      Великий цар душею мов змертвів…

      Любов із ненавистю поєдналась —

      Їй нині ненависний цар царів!

      І Соломон ходив колись до храму,

      І навіть став верховним над жерцями.

      Та все ж «Запліднення кривава жертва»

      Цареві відвернула серце й ум.

      – Оскоплення противне навіть мертвим!

      Як можна відрізати плоть живу?

      Якщо насильно, а чи випадково

      Відріжуть чоловіку плоть здорову —

      Його це не принизить перед Богом.

      Якщо ж самець себе скалічить сам —

      Собі на горе… – Більше до порогу

      Цар не ступав і поминав той храм.

      І марно Атіс полум’яні очі

      Царя шукали у темря́ві ночі.

      Між тим вино, сикера і куріння

      Частіше викликали сміх і крик.

      Екстаз, і рук, і ніг переплетіння —

      Вже скоро мить кривавої пори.

      Віряни і посвячені в нестямі…

      Цариця спозирала всіх у храмі.

      Було персон тут знаних справа й зліва —

      Володар Аргонії Бен-Гевер.

      Брат Соломона, п’яний Далуіа,

      Ахімаас, дотепний Бен-Декер…

      Воєначальники і царська свита —

      Усі вони прихильники Ізіди.

      Та кожен з них в таємній справі дрібен…

      Думки її ніхто не прочитав.

      Сьогодні їй всього один потрібен —

      Начальник охорони Еліав.

      Одну