Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. Том Сегев
Читать онлайн книгу.
«Я був перевантажений роботою», – пояснював він, зазначивши, що серед інших своїх обов’язків проводив переговори з Британським лейбористським урядом. «Я здогадуюсь, що ви вже ставитесь до мене трохи підозріло», – писав він, знову виправдовуючись, що його громадська діяльність заважає розв’язати це питання. Бен-Ґуріон зазначив також, що нехтував своїми обов’язками перед дружиною та дітьми. Подорожуючи за кордоном, він сумував за дітьми і хотів знову бути з ними, але на цей період життя, очевидно, його сім’я – батько, дружина і навіть його діти – були для нього менш важливими, ніж робота.
Батько написав, що тепер він може продати свій будинок і отримати за нього від трьохсот до чотирьохсот фунтів. Бен-Ґуріон погодився, що у такому разі той може їхати. Потрібна сума могла бути навіть меншою, запевнив він. «Я також сподіваюся, що ти зможеш знайти роботу, яка буде відповідати твоїм здібностям та знанням», – писав він з оптимізмом. Але, щоб уникнути подальших непорозумінь, він прямо заявив, що не має наміру допомагати батькові у цьому. Так, двері всіх установ палестинської єврейської спільноти були для нього відчинені, і будь-хто з них із задоволенням погодився б на його прохання працевлаштувати когось, але саме тому він батькові й не допомагатиме. «Я не хотів би, щоб хтось у Палестині думав, що ти працюєш в якійсь установі не тому, що маєш відповідну кваліфікацію, а тому, що отримав цю посаду завдяки мені». У листі не згадувалося нічого про «тітку», тобто мачуху; на відміну від більшості своїх листів до батька, у цьому він навіть не передав їй вітання. З іншого боку, він припустив, що «можливо, ви також зможете побудувати будинок разом із Рівкою».[601] Минув ще один рік.
Імовірно, Грюн міг оселитися в Палестині зі своєю дружиною навіть без допомоги сина, як це робили десятки тисяч інших євреїв. Але Грюн хотів скористатися його впливом, і врешті-решт, напевно, мав право наполягати на цьому. Попри свій похилий вік, Авігдор одразу влаштувався на роботу у відділенні компанії «Солел Боне» – будівельної компанії «Гістадруту». Він приїхав без дружини. Бен-Ґуріон запросив батька до свого будинку у Єрусалимі; через чотири дні він вирушив у іншу закордонну поїздку.[602] Робота, яку знайшов Грюн, була у Хайфі, де він жив із Ципорою. Він змінив прізвище на Бен-Ґуріон. Коли Авігдор продав будинок у Плоньську, у його дружини не було іншого виходу, як переїхати до родичів у Лодзь. Бен-Ґуріон відвідав її 1926 року. «Вона стара, слабка і прикута до ліжка», – зазначив він у своєму щоденнику. Рік по тому вдалося перевезти до Палестини і її.[603][604]
Вони переїхали в один із найважчих років життя Бен-Ґуріона. «Гістадрут» зіткнувся з найсерйознішою кризою у своїй історії; сам Бен-Ґуріон ніколи раніше не стикався з подібними сумнівними звинуваченнями.
Протягом місяця, що передував його сороковому дню народження, настрій Бен-Ґуріона був похмурим, майже самогубним. Він дивився з палуби
Лист Бен-Ґуріона до батька від 4 серпня 1923 року, BGA; лист Бен-Ґуріона до батька від 2 липня 1924 року, наведений у Erez 1972, p. 225ff.
Записи зі щоденника Бен-Ґуріона від 12, 14 та 18 липня 1925 року, BGA.
У Палестині обидві сестри Бен-Ґуріона, Рівка та Ципора, вийшли заміж за оперних співаків. Його брат Майкл довгий час був власником кіоску в Тель-Авіві. Дочка його брата Авраама – Шейндель зосталася в Польщі. (Giladi 1973, p. 47; Hagani 2010, p. 174ff).
Запис зі щоденника Бен-Ґуріона від 5 квітня 1926 року, BGA.